Комп’ютер і його складові, так звані периферійні пристрої – це дуже корисний для людини винахід. Багато хто з нас уже не уявляє свого життя без цифрової обчислювальної техніки. Але мало хто замислюється про те, як вона влаштована. А розібратися в ній вам допоможе наша стаття.
Периферійні пристрої:
Це будь-які додаткові допоміжні пристрої, які можна підключити до комп’ютера для розширення функціональних можливостей. У технічній літературі під периферією прийнято розуміти все, що знаходиться поза системним блоком. Більшість пристроїв приєднуються через спеціальні гнізда (роз’єми), які розташовані зазвичай на задній стінці системного блока комп’ютера. Перелік периферійних пристроїв нескінченний. Крім монітора і клавіатури, загальновідому периферію складають:
- принтер – пристрій для виведення на друк текстової та графічної інформації;
- модем – зв’язок з іншими комп’ютерами по телефонній лінії;
- сканер – введення в комп’ютер текстової або графічної інформації;
- мультимедійні пристрої – введення і виведення звукових і відео сигналів, обслуговування драйверів CD ROM;
- мережеві адаптери – зв’язок з іншими комп’ютерами по спеціальних лініях зв’язку комп’ютерних мереж;
- дискові накопичувачі – (CD-ROM, HDD, FDD, ZIP та ін.).
Для деяких пристроїв (сканер) потрібні спеціальні плати адаптерів, які слугують проміжною ланкою між комп’ютером і пристроєм і виконують низькорівневе управління.
Усі периферійні пристрої належать до апаратного забезпечення. Деякі пристрої можуть вставлятися всередину системного блока комп’ютера (наприклад, модем, мережевий адаптер, плата мультимедіа). Для підключення таких пристроїв до комп’ютера необхідно, щоб на основній електронній платі комп’ютера – системній (материнській платі) були вільні гнізда (роз’єми, або слоти) розширення для підключення пристроїв. Для взаємодії периферійних пристроїв необхідний обмін інформацією між оперативною пам’яттю і зовнішніми пристроями. Такий обмін називається введенням виведенням. Але цей обмін не відбувається безпосередньо: між будь-яким зовнішнім пристроєм і оперативною пам’яттю в комп’ютері є дві проміжні ланки.
1) Для кожного зовнішнього пристрою в комп’ютері є керуюча електронна схема. Ця схема називається контролером або адаптером. Деякі контролери (наприклад, контролер дисків) можуть керувати відразу кількома пристроями.
2) Усі контролери та адаптери взаємодіють із мікропроцесором і оперативною пам’яттю через системну магістраль передачі даних, яку зазвичай називають системною шиною.
З огляду на важливість розуміння взаємодії периферійних пристроїв з основними функціональними модулями комп’ютера та постійне вдосконалення комп’ютерних засобів, важливо мати уявлення про основи функціонування електронних модулів системного блока та основні вузли комп’ютера (процесор, пам’ять, відеоадаптер). Про що ми постараємося вам розповісти на нашому сайті.
P.S.: Я постарався наочно показати і описати не хитрі поради. Сподіваюся, що хоч щось вам знадобляться. Але це далеко не все, що можливо вигадати, тож дерзайте, і вивчайте сайт https://bip-mip.com/
