Цілком природно, що, як перед початківцем, так і перед досвідченим радіоаматором, виникає проблема відсутності блока живлення. У найпримітивнішому випадку це завдання можна розв’язати, застосувавши схему з конденсатором, що гасить. У нашій статті розглянуто саме використання реактивного опору для отримання бажаної напруги, і наведено деякі поради щодо його розрахунку.
Блок живлення з гасячим конденсатором:
Обираючи схему джерела живлення, слід врахувати безліч чинників. А саме безпеку виробу, масогабаритні розміри та конструктивні особливості, умови експлуатації, електричні характеристики та багато іншого.
Спочатку вам необхідно звернути ваш погляд на: напругу живлення; споживаний струм; стабільність вашого джерела живлення, і пульсацію сигналу; потужність, що розсіюється.
Схема блока живлення з гасячим конденсатором:
Якщо з якихось причин для зниження напруги ви не можете використовувати трансформатор, то рекомендую вам узяти на озброєння схему з конденсатором, що гасить, малюнок №1
У цій схемі конденсатор С* є реактивним опором, що знижує вихідну напругу для необхідного рівня і розраховується за формулою №1.
I – споживаний струм в А;
Uс – напруга мережі (220 В);
UВ – напруга живлення пристрою (вихідна напруга);
Якщо необхідна вам вихідна напруга живлення 10-20 вольт або менше, то ємність гасячого конденсатора можна визначити за спрощеною формулою №2:
Номінальна напруга (на яку розрахований конденсатор С*) має бути в 2-3 рази більшою за напругу мережі живлення.
Наприклад, для мережі живлення 220 В, номінальна напруга конденсатора С* має бути мінімум 400 В.
Паралельно ввімкнений спротив R1 слугує для розрядки конденсатора після вимкнення його від мережі. R1 за потужністю має відповідати споживаній потужності вашої схеми (має відповідати рпотужності, що розсіюється навантаженням).
Така схема згодиться для зниження напруги, що ви під’єднаєте на її вихід – це ваша воля, головне – дотримуйтеся правил електричної безпеки і грамотно підбирайте елементи проектованої схеми.
